Середа, 24.04.2024, 02:06
Вхід | Вихід | RSS
Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
Belarusian  English  Russian  Ukrainian 

Меню

Пошук

Погода та курс валют

Погода
Погода у Знам'янці

вологість:

тиск:

вітер:



Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Опитування

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформаційний портал


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Відео про місто

Корисні посилання

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Краєзнавчий музей

Історія краєзнавчого музею м.Знам’янка


12         Наш музейний заклад свою історію починає з 1961 року. Тоді, з нагоди 100-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка, внучата племінниця поета К.М.Красицька та її донька А.В.Красицька, які проживали в Знам’янці, заснували громадський музей «Кобзарева світлиця». За тривалий час він став знаним не тільки у області, а і далеко за її межами, адже має в своїх фондах унікальні матеріали історичного і літературознавчого характеру, а також ґрунтовні матеріали генеалогії Красицьких, зібрані краєзнавцем, нащадком шевченкового роду. Зараз «Кобзарева світлиця» має статус філії і входить до складу краєзнавчого музею. Дотепер це єдиний шевченківський музей в області.
12         Знам’янський міський краєзнавчий музей як юридична особа почав формуватися у січні 2004 року, на підставі рішення ХХІІ сесії Знам’янської міської ради ХХІV скликання № 448 від 14.11.2003 року. З цього часу почалася робота по збиранню матеріалів, комплектуванню фондів, створенню експозицій, які відображають історичні віхи нашого міста та краю. На сьогоднішній день маємо певні здобутки. Основний фонд музею становить 2855 одиниць зберігання. В музеї діють постійні експозиції: «Природа Чорноліського краю», «Рідне місто моє», «Козацькі зимів’я та найдавніші селянські поселення у Чорноліссі», «Собор негаснучої пам’яті», «Вклонімося великим тим рокам», «Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський побут ХІХ поч.. ХХ ст.». Крім постійно діючих експозицій в музеї практикуються тимчасові, присвячені пам’ятним датам та державним святам. Організовуються тимчасові виставки місцевих художників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, а також виставки колекцій старовинних речей приватних колекціонерів.
12         З 2010 року започатковано новий напрямок роботи музею - туристично-краєзнавчий. Маємо певні напрацювання. Розроблено 7 туристично-краєзнавчих маршрутів по рідному краю за якими здійснюють екскурсійні подорожі та туристичні походи, а саме: «Т.Г.Шевченко і наш край», «Знам’янка - перлина Чорноліся», «Партизанськими стежками», «Таємниці Чорного озера», «Козацькими шляхами села Цибулеве», «Стежками Холодного Яру», «Духовні скарби рідної землі». За п’ятьма маршрутами виготовлено рекламно-інформаційні буклети. В проекті розробка ще декількох цікавих маршрутів. Як результат співпраці зі шкільним туристичним гуртком, на базі музею створено міську громадську організацію «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся». Започатковано і реалізовано декілька спільних проектів.
12         За юридичною адресою музею зареєстровано 4 громадські організації: міський осередок організації "Просвіта” (голова Голиков А.М.), канцелярія окремого Чорноліського полку ім. козака Мамая Українського козацтва (полковник – В.І. Мазуренко), міська громадська організація Туристично-краєнавчий клуб «Чорнолісся» (президент В.Корчагін), Асоціація народних майстрів Знам’янщини (голова Р.Айвазовська)- з якими ми тісно співпрацюємо.
12         Знам’янський міський краєзнавчий музей займає 4 кімнати на першому поверсі п’ятиповерхового будинку в центрі міста – вул.Глібка, 28-В. Загальна площа 141 кв.м., експозиційна – 129 кв.м.


                                                                                                                                                                                                                                                         Директор музею
                                                                                                                                                                                                                                                         Т.Кулик





                                       Опис експозицій Знам’янського 
                                       міського краєзнавчого музею


Основний фонд музею складає 2855 одиниць зберігання.
В музеї діють постійні експозиції: «Природа Чорноліського краю» «Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський побут кін. ХІХ поч. ХХ ст.», «Рідне місто моє», «Козацькими шляхами», «Собор негаснучої пам’яті», «Вклонімося великим тим рокам». Окрему кімнату займають експозиції філії «Кобзарева світлиця». Крім постійно діючих експозицій в музеї практикуються тимчасові, присвячені пам’ятним датам та державним святам.

12         Експозиція «Природа Чорноліського краю»
Експозиція «Природа Чорноліського краю» оформлена у невеличкому куточку при вході до музею. Складається з природничих матеріалів Чорного лісу і лісостепової зони навкруги Знам’янки, а саме: колекція яєць птахів чорного лісу і плакат з зображеннями, чучела: сови вухатої, білочки, ховрашка степового, панцир черепахи степової, представники фауни місцевих водоймищ у спиртовому розчині. Доповнюють експозицію ікебани та вироби з природного матеріалу. Прикрашають експозицію пейзажні фотороботи В.Дурнова та П.Бельницького.




                                         
12          Перший зал музею займає експозиція: «Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський побут кін. ХІХ поч. ХХ ст.»

Перший зал музею займає експозиція: «Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський побут кін. ХІХ поч. ХХ ст.» В ній представлені зразки жіночого селянського одягу кін. ХІХ по ХХ ст..: сорочка, запаска, плахта, керсетка, хустка, віночок, намисто. Колекція барвистих жіночих хусток. Колекція старовинних рушників вишитих хрестиком і гладдю. Серед них - весільний, вишитий чорницями Чигиринського монастиря, якому понад 100 років. Він прикрашає ікону Тифинської Пресвятої Богородиці. Також представлені знаряддя праці: ціп молотильний, граблі для скирдування дерев’яні, габлі, рогач, сікач, коромисло, лопата, рептух, рубанок, рубель, пранок, чотири дерев’яні корита для прання білизни, дві прядки, гребні для вовни, веретено, човник для ткацького верстату, частини корпусу ткацького верстату, крупорушка, маслобійка, колодка для шиття взуття, праска металева. В колекції посуду представлені глечики, горщики, кринки, макітри, бутель скляна обплетена лозою, куманець декоративний, сулія, миски керамічні, ложки дерев’яні. У першій вітрині представлена колекція писанок Єрмолаєвої С.А. та Бойчука Б.В. У другій - декоративні роботи з гіпсу майстра Сядро Д.Д. та колекція годинників 50-70хх років ХХ ст.. Підлога застелена саморобними ряднами.


                                                                                                В другому залі розміщені експозиції: 


«Рідне місто моє» та «Козацькими шляхами»


12         Експозиція «Рідне місто моє» починається з макету м.Знам’янки 1920року, створеного працівниками локомотивного депо у 1977 році під керівництвом Г.П.Проценко. На стенді копії 10 старовинних фото міста 1900-1913 років з поясненнями місць відповідно до сучасності. З особистої колекції Мазуренка В.І. в музеї експонуються старовинні фото знам’янчан-залізничників - 15 одиниць під назвою «Пролітають над світом роки, а з пожовклих портретів усміхаються нам молоді земляки», та зразки проїзних документів та документів залізничників поч. ХХ ст.. У першій вітрині представлені брошури, буклети і листівки, що презентують наше місто. У другій – деякі документи, нагороди, фотографії з історії залізниці. Над вітриною копії фотографій 1900-1910рр. перших залізничників (керівного складу та робочих бригад) під назвою - «Залізниця – трудове серце нашого міста». Розділ «Провінційна еліта міста» представлений фотографіями родини А.В.Лисенка та родини Кароля Шимановського. У вітрині – друковані видання про діячів культури у Знам’янці. Доповнюють експозицію карта міста, герб, вимпел та плакати до 140 річного ювілею Знам’янки. Художньою окрасою експозиції є роботи фотохудожника В.Дурнова цікавих місць нашого міста.
Другу половину залу займає експозиція «Козацькими шляхами», яка створена з матеріалів приватної колекції полковника окремого Чорноліського полку ім..Козака Мамая Мазуренко В.І. Експонати надані музею в тимчасове користування. Датуються вони 17-18 ст. В першій вітрині представлені побутові козацькі речі: тарілка, виделки-однозубки, люльки, ложка з футляром, ножиці, цвяхи, пряжки, перо чорнильне для письма, монети борятинки, кресало, кубок для гри в кості, хрест натільний, частини прикрас. В другій вітрині представлена козацька зброя: кінжал козацький з дамаської сталі, навершя спису козацького 17ст., ножі залізні, чекани – бойові сокири, кулі для рушниці свинцеві саморобні, куля для гаківниці залізна, наконечники списів періоду Коліївщини, перехрестя шаблі 17 ст., шабля козацька – оригінал, 18 ст., пістоль зразка 18 ст. – муляж, шабля козацька сучасного зразку, ядра до гармати. В третій вітрині представлена кінська збруя доби козацтва: пряжки для кінської упряжі 17 ст., вудила для коня польські 17 ст., вудила для коня татарські 17 ст., вудила для коня козацькі 17 ст., підкови кінські, підкова татарського коня. У четвертій вітрині представлені: стремена козацької доби 16-18 ст., рачки на чоботи для ходіння по льоду, тавро залізне, шпора для чобота польська, підкова для чобота. На стендах представлені фотокопії - архетипи старої України 17-18 ст. та фотоматеріали - Часопис діяльності окремого Чорноліського полку ім..Козака Мамая (полковник В.Мазуренко). Експозицію доповнюють: копія карти України Г.Боплана станом на 1648 рік. Карта з шкільного атласу – Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького 1648-1654, фотокопії козацького знаряддя з музеїв України, портрет Б.Хмельницького, автор Гришин М.Р. , універсали, грамоти, подяки козаків окремого Чорноліського полку ім..Козака Мамая (полковник В.Мазуренко) Також в окремих вітринах представлені церковні знаряддя 18-19 ст.: розп’яття католицьке – сучасна робота, часовник 18 ст., хрест настільний католицький 18 ст., ікона Богоматір з немовлям 19 ст., частина ікона Богоматір з немовлям, хрест натільний періоду козацтва, чаша церковна для помазання.

12                                                              У третій залі музею розміщена
                                                             філія музею «Кобзарева світлиця»
У третій залі музею розміщена філія музею «Кобзарева світлиця», яка складається з таких експозицій: "Тарасові шляхи”, "Гілки Шевченкового роду”, "У вінок Кобзареві”. На стенді – схема подорожей Т.Шевченка по Україні та останній шлях Кобзаря 1861 року – перепоховання на чернечій горі, в центрі вишита картина. У першій і другій вітринах особисті фото Красицьких, грамоти та подяки. В розділі «Гілки Шевченкового роду» генеалогічне дерево Шевченкових нащадків по лінії Катерини Красицької (понад 250 осіб). Родинні фото та портрети нащадків Т.Г.Шевченко. У вітринах представлені: колекція кобзарів різними мовами народів світу, подарована нащадком Т.Шевченка Є.Шкодою. Окрема вітрина – побутові особисті речі Красицьких, В вітринах представлені ювілейні медалі, листівки, поштові марки, фото Красицьких та грамоти. Доповнюють експозиції творчі роботи: оригінальні портрети з квіток безсмертника піщаного та насіння злакових (робота А.В.Красицької), унікальні дереворити художника-різьб’яра з Галичини Степана Яковича Батюка, картини (масло) художників Бориса Кузьмича Єгорова, Альбіна Станіславовича Гавдзинського, Михайла Романовича Гришина, акварелі Анатолія Михайловича Татарова, гравюри з власноручними автографами Василя Ілліча Касіяна та Володимира Ілліча Масика, вишивки місцевих художників-аматорів. Є 3 скульптурні зображення: бюсти В.Г.Белінського та М.Г.Чернишевського. Скульптура Т.Г.Шевченко в кріслі. Значною колекцією літератури представлена бібліотека з Шевченкіани.

                                                                                             В четвертому залі розміщена експозиція
                                                                                                  «Вклонімося великим тим рокам»


12         В четвертому залі розміщена експозиція «Вклонімося великим тим рокам», висвітлює період Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. У трьох вітринах представлені зразки зброї: пістолети, багнети, кулеметні стрічки, коробки для стрічок, гільзи від патронів і зенітних гармат, осколки гранат, капсули від снарядів, обріз гвинтівки, саперна лопата, кобура для нагану; особисті речі радянських і німецьких воїнів: фляги для води, котелки походні, ложки і виделки, портсигари, погони, запальнички саморобні, портупеї, пряжки, ремені, значки, бритва для гоління, губна гармошка, каски.
В четвертій вітрині матеріали листування Червоних слідопитів шкіл міста з учасниками визволення Знам’янки.
В експозиції представлені: фото командного складу 5-ї гвардійської танкової армії, фото героїв радянського союзу, які брали участь у визволенні Знам’янки, фото жінок, які брали участь у визволенні міста. Також представлені карти-схеми визвольних боїв на Кіровоградщині, копія з робочої карти начальника штабу 32-го стрілецького корпусу полковника І.О.Самчука, копія наказа Сталіна щодо визволення міста Знам’янка, зразки військового одягу післявоєнного періоду, патіфон. Експозицію доповнюють картини ветерана війни Г.О.Сторожука та фотороботи В.Дурнова із серії «Пам’ятні місця Знам’янки».
Частиною експозиції є розділ «Партизанська звитяга Чорного лісу». В ній представлені портрети і фотоматеріали учасників партизанського і підпільного руху у Знам’янці і Чорному лісі, розміщені на стендах. На столах – друковані видання з даної тематики, дослідження місцевих краєзнавців.
Трагічний період історії України часів сталінського режиму висвітлює експозиція «Собор негаснучої пам’яті”. В двох вітринах матеріали по голодомору 1932-1933 років– вирізки з газет, буклети, брошури, фотографії, анкети очевидців голодомору. На стінах вишиті рушники, два з них поминальні, вишиті хрестиком. Цінною є колекція з 18 штук друкованих видань про голодомори в Україні, колективізацію та сталінські репресії. Видання в основному 90-х років, але є і цінні екземпляри видані за кордоном за часів Радянського Союзу. Дане приватне зібрання належить В.Є.Шкоді і надане музею тимчасово.


КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ
За довідками звертайтесь за тел..: (05233) 2-09-09,
Знам’янський міський краєзнавчий музей
м. Знам’янка, вул.. Глібко, 28-В, 27400
директор Кулик Тетяна Станіславівна
методист з питань туризму Голіков Віктор Анатолійович
робочий час з 8.00 до 19.00, з понеділка до п’ятниці
kultura-znam@bk.ru, zmkm@i.ua
сайт: http://zn-rada.at.ua/index/rizm/0-169

                                                                                                                                                                               Знам’янський міський краєзнавчий музей

Гідно пошанувати Шевченкових нащадків

В минулому році ми відзначали 50-річчя з часу заснування в м.Знам’янка музею «Кобзарева світлиця» . З цієї нагоди була започаткована благодійна акція по вшануванню нащадків роду Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – Красицьких, які проживали в місті. В травні минулого року було урочисто відкрито меморіальну дошку на будинку по вул.Жовтневій, 33 на честь Катерини Максимівни та Антоніни Вереміївни Красицьких, які в 1961 році заснували шевченківський музей – дотепер єдиний в області. Сьогодні, в день перепоховання Т.Г.Шевченка, ми продовжуємо благодійну акцію освяченням уже встановлених пам’ятників на місці їх поховань. Принагоді хочу ще раз подякувати меценатам, які взяли активну участь у акції: учням НВК ЗШ № 2-ліцей, членам дитячо—молодіжної громадської організації "Оберіг” - керівник Світлана Філіппова, учням і вчителю ЗОШ № 3 – Валентині Літвіновій, завідуючій навчально-методичного кабінету українознавства та краєзнавства інституту післядипломної педагогічної освіти Ларисі Гайді, депутатам Кіровоградської обласної та міської ради Андрію М’якому, Федору Згривцю, Ірині Малик, Олександру Горбунову, Юрію Гребенчуку, Сергію Бойко та особливо Андрію Табалову за значний особистий внесок. Також особлива подяка п/п Олександру Шкурку, який за власні кошти провів усі роботи по виготовленню пам’ятників.
В березні виповнився рік, як пішов з життя нащадок роду Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – В’ячеслав Евгенович Шкода. В’ячеслав Євгенович зробив значний внесок у розвиток музейної справи, адже після смерті Красицьких саме він майже 15 років опікувався «Кобзаревою світлицею», зберігав фондові надбання. Майже все життя В.Є.Шкода збирав матеріали про історію рідного краю, його багаторічні краєзнавчі дослідження є грунтовним матеріалом історії нашого міста. Крім того В’ячеслав Євгенович почесний громадянин міста Знам’янки, член ради поважних козаків, почесний краєзнавець області, фундатор краєзнавчого руху на Кіровоградщині, лауреат обласних і державних краєзнавчих премій.
Саме тому музей знову ініціює благодійну акцію по збору коштів на вшанування пам’яті В.Є.Шкоди - виготовлення меморіальної дошки, яка буде встановлена на будинку, де розташований краєзнавчий музей.
Завчасно щиро дякуємо всім за небайдужість і громадянську свідомість. Доземно вклоняємося тим, хто долучається до цієї важливої благородної справи!


Директор музею
Т.Кулик








Кировоград: новости и сайты